Визначення поняття «Інтернет» міститься в ст.1 Законі України «Про телекомунікації»: «Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами».

Всесвітній та трансграничний характер правочинів, що укладаються через Інтернет, з 80-х років ХХ сторіччя привертає увагу міжнародної юридичної спільноти. Так у 1985 р. Організація з економічної співпраці та розвитку ООН («ОЕСР») – спеціалізованого органу ООН в області міжнародної торгівлі – видала Рекомендацію щодо юридичної сили комп’ютерних записів. В 1996 р. ОЕСР прийняла Типовий закон про електронну торгівлю, в 2001 – Типовий закон про електронній підпис, а в 2005 р. – Конвенцію про використання електронних повідомлень в міжнародних контрактах (Україна, на відміну від Росії, не підписала цієї Конвенції). 

На сьогодні однією з головних проблем в Україні, що пов’язана із електронною торгівлею, є низький рівень захищеності транзакцій, що укладаються через Інтернет. Якщо Типовий закон про електронний підпис Україна реалізувала у Законі України «Про електронний цифровий підпис», то вже положення Типового закону про електронну торгівлю здобули дуже обмеженого втілення у Законі України «Про електронні документи та електронний документообіг». 

Так, вимога ст. 6 Закону «Про електронні документи», відповідно до якої електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа виводить більшість українських електронних транзакцій зі сфери дії цього закону: дуже невелика кількість українців та підприємств готова платити за видачу сертифікатів електронних ключів центрами сертифікації ключів. 

Тому виходить, що для споживача в суді найбільшою проблемою може виявитись саме доведення факту укладення правочину за допомогою електронних засобів зв’язку. Українські судді в цивільних та господарських справах часто відмовляються визнавати електронні повідомлення доказами по справі, чим значно відрізняються від своїх американських та європейських колег та арбітрів міжнародних арбітражних судів.